Кушнір В’ячеслав Григорович

 

Народився 25 січня 1951 року в с. Стримба Кодимського району Одеської області, згодом родина Кушнірів переїхала до с. Олександрівка Кодимського району. Навчання він розпочав в початковій школі с. Олександрівка, а продовжив у середній школі с. Круті, а згодом – у Кодимській середній школі № 1. По її закінченню у 1968 році він справно ніс строкову та військову служби, й у 1972 році вступив до історичного факультету Одеського державного університету імені І.І. Мечникова.  

Після його завершення у 1977 р. він розпочав трудову наукову археологічну діяльність: працював в університеті молодшим науковим співробітником, в Одеському археологічному музеї на посаді екскурсовода, а згодом – лаборантом відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології АН Української РСР. Період 1970-х – першої половини 1980-х років був особливо сприятливий для розвитку насамперед регіональної археології, і для молодих науковців відкрились широкі можливості опанування навичок польових археологічних досліджень, методики камерального опрацювання матеріалів та їх наукової інтерпретації. В’ячеслав Григорович брав участь в археологічних розвідках у північних районах Одещини, розкопках пам’яток пізнього палеоліту (Івашків), мезоліту (Мирне), доби пізньої бронзи (Суворове, Приозерне), курганів доби енеоліту.

Історичний факультет у ці роки стає активним учасником археологічних досліджень на Одещині, виконавцем низки госпрозрахункових науково-дослідних тем. В’ячеслав Григорович у ті роки обіймає посаду молодшого наукового співробітника та бере участь в археологічних розвідках у Тарутинському районі, розкопках курганів біля с. Березіно. На початку 1980-х років на місці будівництва майбутнього припортового заводу і порту в Малому Аджалицькому (Григорівському) лимані біля Нових Біляр і Воронівки проводились масштабні археологічні роботи, в яких В’ячеслав Григорович брав участь як старший науковий співробітник науково-дослідної теми на історичному факультеті. За декілька років польових робіт було повністю розкопане поселення доби пізньої бронзи, матеріали якого стали важливою складовою для написання монографії та серії наукових статей. У 1999 р. на цьому фундаментальному підґрунті він захистив в ОДУ кандидатську дисертацію «Господарство і побут населення південно-західної України в епоху розпаду первісного суспільства». У результаті вивчення систем скотарства і землеробства населення степової зони Північно-Західного Причорномор’я В.Г. Кушнір вніс доповнення до дефініцій та критеріїв визначення первісних форм скотарства в регіоні (1990, 1999), а також до ідентифікації форм скотарського господарства ногайців у Північно-Західному Причорномор’ї (1991).

Друга половина 1980-х років у біографії В’ячеслава Григоровича пов’язана з роботою в освітянській сфері в Одесі на посадах вчителя історії, заступника директора з навчально-виховної роботи школи № 120 м. Одеси, методиста з виховної роботи Іллічівського районного відділу народної освіти м. Одеси.

Після відкриття у 1993 році кафедри археології та етнології України на історичному факультеті ОДУ В’ячеслав Григорович повертається на рідний факультет спочатку за сумісництвом, а від 1994 року й донині – на постійній основні, пройшовши шлях від старшого викладача до декана факультету. 

Кінець 1990-х років став часом суттєвої активізації народознавчих досліджень. Щорічні етнографічні розвідки, які здійснює В’ячеслав Григорович самостійно, а також разом зі студентами та однодумцями, склали змістовну етнографічну джерельну базу для вивчення традиційної культури українців Одещини та стали підґрунтям для її популяризації насамперед у середовищі шкільної молоді.

З початку 1990-х років В.Г. Кушнір активно займається розробкою проєктів з історичного краєзнавства й дослідження народної культури,  впровадженням у навчальний процес результатів краєзнавчих та народознавчих досліджень. Він заснував і видавав серійні наукові часописи: «Історичне краєзнавство Одещини» (1992-1996), «Старожитності Причорномор’я» (1995), «Етнографія Півдня України» (1996), «Одеські етнографічні читання» (від 2010 щорічно дотепер). Він став автором першого регіонального навчального посібника з етнографії «Народознавство Одещини» (1998) (перевиданий з рекомендацією МОНУ – лист №1.4/18-Г-1831 від15.07.08 – у 2008 році), співавтором підручника «Історія України» для 7 класу з розділами краєзнавчого характеру (1999). За його ініціативою та за його безпосередньої участі було започатковано проведення обласного народознавчого конкурсу для школярів «Традиційні обряди мого села».

Важливим напрямом наукових досліджень В.Г. Кушніра від початку 1990-х рр. є вивчення традиційної культури українців лісостепової зони Подністров’я (Україна, Молдова), степових районів Буго-Дністровського межиріччя, півдня Буджака та Нижнього Подунав’я (Україна, Румунія). Регулярні експедиції та розвідки здійснюються з його ініціативи та за підтримки обласного управління культури Одеської обласної державної адміністрації (з 1993 року). На початку 2000-х років В’ячеслав Григорович розпочав етнографічні дослідження українців придністровської Молдови, результати яких відображені у збірці «Українці Придністров’я», а з 2000 року ініціював регулярні етнографічні дослідження української діаспори північної Добруджі в Румунії. Зібраний матеріал узагальнено в монографії «Українці за Дунаєм» (2002), перевиданій українською і румунською мовами (2008), альбомі «Нижньодунайський рушник» («Ştergarul din regiunea Dunării de Jos») українською, румунською та англійською мовами (2012), навчальному посібнику «Історія і культура українців Північної Добруджі» українською і румунською мовами (2018, 2019).

Проведені дослідження дали можливість зібрати багатий емпіричний матеріал стосовно етнокультурних особливостей українців нижньодунайського регіону та північних районів Одещини. Це дало В.Г. Кушніру можливість вирізнити специфічний нижньодунайський варіант традиційної культури українців (2006). Результати цього напряму досліджень В.Г. Кушніра були узагальнені ним у докторській дисертації «Господарсько-побутова адаптація українців південно-західного степу і Нижнього Подунав’я (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століття)», що була ним захищена у 2013 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. За результатами цих досліджень В.Г. Кушніром були розроблені унікальні для освітнього простору України курси «Українське народне образотворче мистецтво», «Українці Порубіжжя Лісостепу і Степу», «Українська етнологія та етнопсихологія», які він викладає для студентів спеціальностей «Історія та археологія», а також «Журналістика».

У 2000 р. В’ячеслав Григорович Кушнір стає заступником декана історичного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, а від 1 вересня 2003 р. – деканом. Від 1 січня 2018 р. він є деканом факультету історії та філософії.

На посаді декана продовжує активну науково-дослідну і організаційну роботу, співпрацює з організаціями і установами Одеси і області.

Продуктивна співпраця з адміністрацією Миколаївського району Одещини дала можливість упродовж трьох років проведення етнографічних досліджень, наслідком яких стало видання у співавторстві двох монографій «У скорботних 1932 – 1933 роках» (2008) та «Нариси традиційної культури українців Одещини (Миколаївський район)» (2010). Проведені дослідження в Тарутинському районі відображені у колективній монографії «Фрумушика-Нова. Історико-етнографічний нарис» (2020). Матеріали багаторічних досліджень у південних районах Одещини стали основою для написання монографії і докторської дисертації «Господарсько-побутова адаптація українців південно-західного степу і Нижнього Подунав’я (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століття)», захищеної у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка) (2013), виокремлення Нижньодунайського варіанту традиційної культури українців. Ініціатива у 2010 році щодо проведення щорічної наукової міжнародної конференції «Одеські етнографічні читання» мала продовження у 10 проведених міжнародних конференціях у 2010-2019 рр., результати проведених форумів відображені у 10 випусках збірок матеріалів, де В’ячеслав Григорович є науковим редактором.

З метою популяризації історії і культури українців засновано громадську організацію Центр по роботі з українцями за кордоном (з 2017 р.), Одеське етнологічне товариство (2019 р.), очільником яких є В’ячеслав Григорович Кушнір. Здійснює плідну співпрацю з Генеральними Консульствами Румунії та Польщі в Одесі, Союзом Українців Румунії та іншими установами.

Багато років В’ячеслав Григорович координує роботу з зарубіжними науковими і освітніми установами. З 2003 р. – з факультетом історії філософії та теології Нижньодунайського університету м. Галац (Румунія). Міжнародні конференції за участю студентів і викладачів, наукові семінари, презентації видань, фотовиставки відображають зміст і розмаїття форм міжуніверситетської співпраці. В’ячеслав Григорович Кушнір входив до складу оргкомітету міжнародних конференцій, організованих Нижньодунайським університетом, є членом редколегій окремих випусків таких наукових видань, як «Danubius» (Румунія), «Revista de etnologie si culturologie» (Молдова).

2006 року розпочав активну співпрацю з Інститутом історії Опольського університету (Польща) і на базі історичного факультету організовано і проведено 7 міжнародних конференцій з виданням матеріалів.

В’ячеслав Григорович Кушнір – багаторічний головний редактор наукового видання «Записки історичного факультету» (індексується у наукометричній базі Index Copernicus), збірки матеріалів щорічної міжнародної наукової конференції «Одеські етнографічні читання» (з 2010 р.), член редколегії часопису Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України «Народна творчість та етнологія», один з наукових редакторів збірок матеріалів (2006-2008) українсько-польської наукової конференції в Одесі під загальною назвою «Одеса і південь України в українській і польській історіографії». Член редколегії видань «Етнічна культура в глобалізованому світі», «Лукомор’я: археологія, етнологія, історія».

В’ячеслав Григорович Кушнір є представником наукової школи «Давня історія, археологія та етнологія Південного Заходу України» та дійсним членом Академії наук вищої школи України. Багаторічний очільник Одеського обласного відділення Національної спілки краєзнавців України. Від 2019 р. – експерт Наукової ради МОН України, експерт Українського культурного фонду (2019-2021). Заступник голови спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук в ОНУ імені І.І. Мечникова, член спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в ІМФЕ імені М.Т. Рильського (Київ).

За багаторічну плідну працю та наукові досягнення В’ячеслав Григорович має низку відзнак та нагород, в т.ч. Заслужений працівник освіти України (2015), академік Академії наук Вищої школи України (2015), орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2007), Подяка Прем’єр-міністра України (2020), медалі Республіки Польща «Pro memoria» (2010), «Zasłużony dla Kultury Polskiej» (2014), ювілейна медаль «25 років Академії наук вищої школи» (2016), медаль «За збереження історії» Всеукраїнського об’єднання «Країна» (2019), Почесна Грамота голови Одеської обласної державної адміністрації (1992), Грамота Міністерства у справах сім’ї і молоді (2008), Почесна відзнака Одеського міського голови «Подяка» (2007). В’ячеслав Григорович Кушнір – Лауреат премії імені В. Вернадського Фонду інтелектуальної співпраці «Україна – ХХІ століття» (2006), лауреат Премії імені академіка П.Т. Тронька Національної спілки краєзнавців України. За активну краєзнавчу і дослідницьку роботу в 2000 році отримав звання лауреата конкурсу газети «Вечірня Одеса» – «Люди дела» пам’яті Б.Ф. Дерев’янка.

Про нього:

Кушнір В’ячеслав Григорович // Енциклопедія сучасної України. [Електронний ресурс].  Режим доступу:  http://esu.com.ua/search_articles.php?id=52541

http://kraeved.od.ua/book/k/kushnir_viacheslav.php

Матеріали дозволено використовувати на умовах GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах. 

 

Контактні дані:
тел.: +38-048-723-62-87
e-mail: v_kushnir@ukr.net

 

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ

Монографії

  1. Вороновка ІІ. Поселение позднего бронзового века в Северо-Западном Причерноморье. – К., 1991 (у співавторстві з В.П. Ванчуговим, А.Г. Загинайло, В.Г. Петренком) (переглянути обкладинку)
  2. Археологічні пам’ятки Тилігуло-Куяльницького міжлимання. – Одеса, 1996 (у співавторстві з А.С. Островерховим, С.П. Смольяниновою).
  3. Господарство і побут населення південно-західної України в епоху розпаду первісного суспільства. – Одеса, 1999 (переглянути обкладинку)
  4. Українці за Дунаєм. – Одеса, 2002 (переглянути обкладинку)
  5. Ucrainenii de dincolo de Dunare. – Bucureşti, 2008 (переглянути обкладинку)
  6. Традиційна весільна обрядовість українців Одещини (20-80-ті роки XX ст.). – Одеса, 2008 (у співавторстві з Н.О. Петровою) (переглянути обкладинку)
  7. У скорботних 1932-1933 роках. – Одеса, 2008 (у співавторстві з Н.О. Петровою, В.М. Поломарьовим) (переглянути обкладинку)
  8. Нариси традиційної культури українців Одещини (Миколаївський р-н). – Одеса, 2010 (у співавторстві з Н.О. Петровою, В.М. Поломарьовим) (переглянути обкладинку)
  9. Крутянський ключ. Нарис з історії Кодимського району. – Одеса, 2010 (у співавторстві з С.С. Аргатюком) (переглянути обкладинку)
  10. Нижньодунайський рушник. Альбом. – Галац, 2012. – 141 с. (переглянути обкладинку)
  11. Господарсько-побутова адаптація українців південно-західного степу і Нижнього Подунав’я (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.). – Одеса: КП ОМД, 2012. – 192 с. (переглянути обкладинку)
  12. Фрумушика-Нова (історико-етнографічний нарис). – Одеса, 2020. – 72 с. (у співавторстві з Н.О. Петровою, О.А. Паларієвим).

Навчальні посібники і підручники, методичні рекомендації

  1. «Ми – одесити»: посібник для 9 кл. – Одеса, 1997 (один із співавторів).
  2. Народознавство Одещини. – Одеса, 1998.
  3. Народознавство Одещини. – Одеса, 2008 (переглянути обкладинку)
  4. Історія України для 7 класу. – Одеса, 1999 (у співавторстві з Л.В. Кушнір).
  5. Народне образотворче мистецтво українців Південно-Західної України: навчально-наочний посібник. Частина 1. Настінний розпис. – Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2016. – 46 с. (завантажити)
  6. Народне образотворче мистецтво українців Південно-Західної України: навчально-наочний посібник. Частина 2. Ткацтво. – Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2017. – 74 с. (завантажити)
  7. Українознавчий компонент у навчально-виховному процесі: навчально-методичний посібник. – Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2017 (у співавторстві з Н.О. Петровою). – 74 с. (завантажити)
  8. Історія і культура українців Північної Добруджі. Навчальний посібник. – Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2019. – 108 с. (завантажити)
  9. Українці порубіжжя Лісостепу і Степу: методичні рекомендації з вибіркового курсу для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 032 «Історія археологія». – Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2021. – 30 с. (завантажити)

Вибіркові наукові публікації

  1. Разведки памятников эпохи поздней бронзы в северных районах Одесской области // Археологические исследования в Северо-Западном Причерноморье. – К.,1978.
  2. Древнейшие бронзовые наконечники стрел Северного Причерноморья // Советская археология. – 1986. – № 2 (у співавторстві з В.П. Ванчуговим, І.Т. Черняковим).
  3. Использование этнографических материалов при изучении первобытного скотоводства // Проблемы археологии Северного Причерноморья. Тезисы докл. научн. конф. – Херсон, 1990.
  4. Пути развития скотоводства в Северо-Западном Причерноморье // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья. Тезисы докл. научн. конф. – К., 1991.
  5. Письменные сведения о скотоводстве ногайцев // Тезисы ІІ-й областной историко-краеведческой научно-практической конференции. – Одесса, 1991.
  6. О механизме перехода населения Северо-Западного Причерноморья от оседлого хозяйства к подвижному // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья. Тезисы докл. научн. конф. – Тирасполь,1994.
  7. Хозяйственно-бытовые комплексы в Северо-Западном Причерноморье в эпоху поздней бронзы // Древнее Причерноморье. – Одесса, 1994.
  8. Кам’яні хрести степу // Археология и этнология Восточной Европы. – Одесса, 1996.
  9. Етнографічні записки Евлія Челебі про Північне Причорномор’я // Евлія Челебі. Книга подорожі (Північне Причорномор’я). – Одеса, 1997.
  10. Передвесільна та весільна обрядовість українців Південно-Східного Поділля // Археологія та етнологія Східної Європи. – Одеса, 2000.
  11. Дерев’яне житло села Баштанів // Записки історичного факультету / ОНУ імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2001. – Вип. 11.
  12. Пиріжнянський керамічний центр // Народознавчі зошити. – Львів, 2001.
  13. Особливості господарства добруджанських українців в Румунії // Записки історичного факультету / ОНУ імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2002. – Вип. 12.
  14. Тип народної ікони в Південно-Східному Поділлі // Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський, 2003. – Т. 3.
  15. Традиційне ткацтво на Кодимщині // Записки історичного факультету / ОНУ імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2003. – Вип. 13.
  16. Житлові і господарські комплекси українців Кам’янського і Рибницького районів Молдови // Українці Придністров’я (Матеріали етнографічних досліджень). – Одеса, 2005. – Вип.1.
  17. Допоміжні види господарської діяльності українців Лівобережжя Дністра // Українці Придністров’я (Матеріали етнографічних досліджень). – Одеса, 2005. – Вип.1.
  18. Хрест з кириличним написом 1369 р. з села Тузла (біля міста Білгород-Дністровський Одеської області) // Праці центра пам’ятникознавства. – К., 2006. – Вип. 9 (у співавторстві з І.Т. Черняковим, Є.Ю. Градун).
  19. Маркевич О.І. в етнографічних дослідженнях українців Одеси // Записки Історичного факультету / ОНУ імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2006. – Вип. 16.
  20. Житло і господарські споруди крутянських євреїв // Записки історичного факультету / ОНУ імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2006. – Вип. 17.
  21. Нижньодунайський варіант традиційної культури українців // Іван Франко і Буковина: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Іван Франко і Буковина». Чернівці, 23 вересня 2006 р. – Чернівці, 2006.
  22. Українське населення за даними Ізмаїльського архіву // Лукомор’я: археологія, етнологія, історія Північно-Західного Причорномор’я. – Одеса, 2007. – Вип. 1.
  23. Килимарство українців південного лісостепу і степової зони Буго-Дністровського межиріччя і Буджака // Етнічна історія народів Європи. Збірник наукових праць. – К., 2008. – Вип. 25.
  24. Молдавський етнокультурний компонент в традиційній культурі українців Буджака // Revista de etnologie culturologie. – Kishineu, 2008. – Vol. 3.
  25. Українсько-болгарські взаємини у традиційному рушникарстві // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Българите от Молдова и Украйна – език, литература, история, култура и образование». – Одеса, 2009.
  26. Румунські «монографії» як історико-етнографічне джерело // Записки Історичного факультету / ОНУ імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2009. – Вип. 20.
  27. До питання про формування мережі сільських поселень // Записки Історичного факультету / ОНУ імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2010. – Вип. 21.
  28. Ştergare din regaunea Dunării de Jos: tradiţii şi inovaţii // La frontiereele civilizatiilor. Basarabia in context geopolitik, economic, cultural si religios. – Galati, 2010.
  29. Чинники трансформації календарної обрядовості українців Півдня Буджака і Степового Подністров’я // Календарна обрядовість у життєдіяльності етносу. Збірка наукових праць. – Одеса, 2011.
  30. Особливості декорування традиційного житла українців Буго-Дністровського межиріччя і Буджака // Народна творчість та етнографія. – 2011. –  № 4.
  31. Землянка як тип житла: археологічна і етнографічна кореляції // Наука і освіта: крок у майбутнє. Матеріали Міжнародної наукової конференції «Кайндлівські читання», присвяченої 145-річчю від дня народження Р.Ф. Кайндля (Чернівці, 29 квітня 2011 р.). – Чернівці-Вижниця, 2011.
  32. Рушники українців Нижнього Подунав’я: традиції і інновації // Краєзнавство. – 2011. – № 2.
  33. Формування регіональних груп українців у Буджаку, Нижньому Подунав’ї і дельті Дунаю // Традиційна культура діаспори. Збірка наукових праць / Матеріали міжнародної наукової конференції «Одеські етнографічні читання». – Одеса: КП ОМД, 2012.
  34. Етнографія Півдня України в спогадах Юзефа Крашевського // Regiones euxinum spectantes. Stosunki kulturove, etniczne I religijne na przestrzeni dziejow. – Krakow, 2012.
  35. Українці Нижнього Подунав’я в Румунії: історіографічний аспект // Наукові записки міжнародної асоціації україністів. – К., 2012. – Вип. 1. – С. 124-129.
  36. Українська ідентичність і українці Північної Добруджі у працях Федора Вовка // Українознавство. – К., 2013. – №1 (46). – С. 136-139.
  37. Традиції колективної праці українців степу в середині ХІХ ст. // Записки історичного факультету. – Одеса, 2013. – Вип. 24. – С. 47-53.
  38. Бойки села Маринове: розвиток традиційної культури після переселення // Одеські етнографічні читання. Етнокультура порубіжжя: локально-територіальні особливості / Збірка наукових праць. – Одеса: ОНУ імені І.І. Мечникова, 2014. – С. 240-245.
  39. Етнотуризм на Одещині: перспективи розвитку // Проблеми туристичної галузі України: здобутки, стан, перспективи: збірник праць за матеріалами засідання наукового симпозіуму, 3-4 квітня 2014 року. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2014. – С. 32-36 (у співавторстві з Н.О. Петровою).
  40. Проблеми адаптації депортованих українців на Одещині // «Записки історичного факультету» 25 випуск 2014: наукове видання. – Одеса, 2015. – С. 85-97.
  41. Особенности трансформации украинской и молдавской идентичности в этноконтактных зонах // Актуальные вопросы археологии, этнологии и искусствоведения. – Кишинев, 2015 – С.101-102.
  42. До питання змісту і структури етноконтактної зони // Етнокультурні процеси українсько-східнороманського порубіжжя. Одеські етнографічні читання. Збірка наукових праць: наукове видання – Одеса: «Одеський національний університет імені І.І. Мечникова», 2015. – С. 152-156.
  43. Носили ми вечерю… // Записки історичного факультету / ОНУ імені І.І. Мечникова. 26 випуск 2015: наукове видання. – Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2015. – С. 295-305 (співавтор Петрова Н.О.).
  44. Кодимщина в структурі етноконтактної зони степу і лісостепу // Кодима: історія і культура порубіжжя східної і західної цивілізацій. Одеські етнографічні читання. Збірка наукових праць: наукове видання – Одеса: Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, 2016. – С. 184-192.
  45. Проблема історико-етнографічного районування та варіативності українців (за дослідженнями Півдня України) // Збірник статей на вшанування 70-річчя видатного україніста Словаччини Мирослава Сополиги. – К., 2016. – С. 239-262.
  46. Від депортації до депортації // Записки історичного факультету / ОНУ імені І.І. Мечникова. 27 випуск 2016. – Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2016. – С. 487-492.
  47. Кодимський етнофест і «конфлікт ідентичностей» (рефлексія на епізод з підготовки заходу) // Записки історичного факультету / ОНУ імені І.І. Мечникова. – 2017. – Вип. 28. – С. 433-436.
  48. Студентська етнографічна практика в контексті дослідження традиційної культури українців // Археологія, етнологія та охорона культурної спадщини Південно-Східної Європи: збірка наукових робіт, присвячена 25-річчю кафедри археології та етнології України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. – Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2018. – С. 460-468 (у співавторстві з Н.О. Петровою).
  49. Дунавецька Січ як чинник консолідації українців Північної Добруджі // Українське пограниччя: варіативність традиційної культури. Одеські етнографічні читання: Збірка наукових праць. – Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2018. – С. 183-189.
  50. Kodymszczyzna jako obszar kontaktu etnicznego na pograniczu stepu i lasostepu // На річці Кодима. Дослідження з історії України і Польщі. Nad rzeka Kodyma. Studia nad dzielami polskich i ukrainskich pograniczy na przestrzeni wiekow. – Одеса, 2018. – С. 22-30.
  51. Роль міграційного фактора в історії Задунайської Січі і громади Північної Добруджі // Danubian cossacks – origins and cohabitation in Northern Dobrudja. – Tulcea, 2019. – P. 39-45.
  52. Мікроміграції в розвитку етнокультури // Фронтир в етнокультурному контексті. Одеські етнографічні читання: Збірка наукових праць: наукове видання / Колектив авторів. – Одеса: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019.
  53. Побережжя в україно-молдовському Порубіжжі // Записки історичного факультету. 30 випуск. – Одеса: ОНУ імені І.І. Мечникова, 2019. – С. 75-95
  54. Vyacheslav Kushnir. Podnistrovia Coast: Ukrainian and East-Romanesque Ethno-Cultural Context // Lucrările Conferinței Istorie, spiritualitate, cultură. Dialog și interactivitate (11-12 Aprilie 2019) / International Conference History, Spirituality, Culture. Dialogue And Interactivity (April 11-12, 2019). – Р. 147-155

Коментувати не дозволено.