Науково-дослідні проекти

За перші 10 років існування на кафедрі виконувалися 10 науково-дослідних тем: 

  1. Екологія, демографія, економіка ранньопервісної громади причорноморських степів (1993-1994 рр.).
  2. Дослідження археологічних пам’яток в зоні будівництва Південноукраїнської АЕС (1993-1994 рр.).
  3. Стародавня історія степової України (1994-1997 рр.).
  4. Керамічний імпорт Ніконія та його округи V – III ст. до н.е. (1994-1996 р.).
  5. Етнографічні особливості населення степової України (1994-1995 рр.).
  6. Анетівка ІІ. Питання соціально-економічного розвитку населення Північного Причорномор’я в пізньому палеоліті (1996-1998 рр.).
  7. Етнічна виразність сільського житла Півдня України (1996-1997 рр.).
  8. Історія етнонаціональних процесів в степовій Україні з найдавніших часів до сьогодення (за матеріалами Одеської області) (1999-2002 рр.).
  9. Археологія та давня історія степової України (1999-2003 рр.).
  10. Культурно-побутові процеси на Одещині в ХІХ-ХХ ст. (1999-2003 рр.). 

У 2004-2021 рр. наукова діяльність кафедри археології та етнології України здійснювалася в рамках 27 науково-дослідних тем, у тому числі 3 науково-дослідні теми мали фінансову підтримку з боку Президента України, 10 – з боку міжнародних наукових установ.
 
Найважливіші наукові результати, отримані викладачами й співробітниками кафедри археології та етнології України у 2004-2021 рр. (за темами наукових досліджень):
 
І. Гранти Президента України
 
І.1. «Палеоісторичні процеси в географічному просторі: теорія і методи дослідження». Науковий керівник – д.і.н., проф. О.В. Сминтина (2006 р.).
 
Визначені основні теоретичні підходи до концептуалізації просторових рамок історико-археологічних досліджень в сучасній світовій науці. Виявлені просторові одиниці, які використовуються у дослідженнях взаємин природи і суспільства в гуманітарних та природничих науках. Визначений пізнавальний потенціал та конкретно-історичний зміст понять географічна зона та географічний ландшафт в контексті виявлення просторових особливостей ранньопервісної культури. На цій підставі розроблена методика визначення ступеня залежності палеоісторичних процесів від особливостей конкретного географічного середовища, в якому вони протікають.
 
І.2. «Екологічні кризи у Північно-Західному Причорномор’ї у ІХ – VI тис. до н.е. та їх вплив на палеоісторичні процеси». Науковий керівник – д.і.н., проф. О.В. Сминтина (2007 р.).
 
Визначена історико-культурна сутність палеоекологічної кризи у Північно-Західному Причорномор’ї на рубежі плейстоцену та голоцену. Виявлені основні види адаптивної реакції на неї мешканців даного простору, визначені особливості прояву цих адаптивних реакцій у галузі системи розселення колективів мисливців та збирачів, їх господарсько-побутової діяльності, етно-демографічної та технологічної історії. Доведено, що заселення Українського Нижнього Подунав’я, мезолітизація Дністро-Дніпровського простору, формування відтворюючого господарства, трансформації у технології виробництва можуть розглядатися як базові засоби подолання екологічної кризи у Північно-Західному Причорномор’ї на рубежі плейстоцену та голоцену.
 
І.3. «Дослідження динаміки систем культурного освоєння жилих просторів Північно-Західного Причорномор’я на рубежі плейстоцену – голоцену». Науковий керівник – д.і.н., проф. О.В. Сминтина (2008 р.).
 
Доведено, що найбільш плідним інструментом палеоісторичного районування виступає поняття жилого простору як території, в рамках якої проходила життєдіяльність групи населення, що характеризується соціально-економічною та етнокультурною своєрідністю. Запропоновано специфічний механізм виділення жилих просторів для ранньопервісної доби, який передбачає співвіднесення особливостей природно-ландшафтного середовища й систем розташування археологічних пам’яток певного часу. В результаті застосування цього механізму для дослідження просторових особливостей культури фінальнопалеолітичного та ранньомезолітичного населення Північно-Західного Причорномор’я для аллерьоду були встановлені 2 базові жилі простори цього регіону (Правобережний Степ та Дніпровське Надпоріжжя), а для пребореалу таких просторів було визначено 3 (Нижнє Подунав’я, Дністро-Бузький регіон та Подніпров’я). Встановлено, що особливості поселенських систем (в тому числі, системи розселення, типів і різновидів поселень, особливостей їх внутрішньої організації), способи устрою житлових споруд, господарсько-побутових об’єктів (вогнищ, господарських і пекарських ям, комор, скарбів тощо) та систем господарювання населення можуть розглядатися як засоби культурного освоєння окремих жилих просторів та мають чітке екологічне забарвлення.
 
ІІ. Міжнародні науково-дослідні проекти
 
ІІ.1. Проект ЮНЕСКО (Міжнародна програма з геологічної кореляції) 521 – ІНКВА 501 «Каспійсько-Чорноморсько-Середземноморський коридор за останні 30 тис. років: зміни рівня моря та адаптаційні стратегії людини» (2005-2011 рр.), (д.і.н., проф. О.В. Сминтина – співкерівник регіональної групи 3 «Північно-Західне узбережжя Чорного моря»).
 
Протягом 2005-2011 р. викладачі, співробітники, аспіранти й студенти кафедри ознайомилися з особливостями археологічних пам’яток та пам’яток культури Причорноморського узбережжя Туреччини, України, Росії, Болгарії та Румунії, а також вивчили особливості берегової смуги Чорного моря та донних відкладів його шельфу в даному регіоні. Встановлені дружні наукові зв’язки з науковцями й освітянами країн Причорноморського регіону та представниками більше 20 інших країн світу, які займаються дослідженням особливостей динаміки рівня Чорного моря протягом останніх 30 тис. років, а також вивченням культурно-історичного процесу в даній місцевості в його зв’язку зі змінами рівня Чорного моря. Предметом спеціальної уваги стали затоплені археологічні пам’ятки та ті об’єкти культурної спадщини, яким загрожує руйнування під впливом динаміки рівня Чорного моря.
 
ІІ.2. GOCE 511234 HERMES «Дослідження екосистем гарячих точок на схилах Європейських морів» (2007-2009) в рамках Шостої рамкової програми наукових досліджень ЄС (відповідальний виконавець – д.і.н., проф. О.В. Сминтина).
 
Науковцями ОНУ імені І.І. Мечникова було проведено науковий рейс на дослідницькому судні «Володимир Паршин», наданому Українським науковим центром екології моря. В ході даного рейсу були відібрані проби донних відкладів у майже 100 попередньо визначених точках, розташованих в зоні підводних гарячих та холодних вулканів на дні Північно-Західної частини Чорного моря. Здійснені геологічні, геофізичні, хімічні, геохімічні, морфологічні, седиментологічні, мікропалеонтологічні, спорово-пилкові та інші аналізи відібраних зразків донних відкладів. Узагальнення їх результатів дозволило уточнити можливість вмісту нафти й газу у донних відкладах Північно-Західної частини Чорного моря, а також визначити особливості екосистеми даного регіону.
 
ІІ.3. Спільний проект Регіонального семінару високої якості викладання, програми підтримки вищої освіти та Інституту Відкритого Суспільства (RESeT and OSI) «Оточуюче середовище та розвиток: політика для нашого сталого майбутнього» (2005-2007 рр.), (д.і.н., проф. О.В. Сминтина – керівник групи з інвайронментальної історії).
 
Визначені основні методологічні підходи до реконструкції негативного впливу населення території сучасної України на ландшафти й екологічну ситуацію згаданого простору у первісну добу. Визначені перспективи застосування концепції сталого розвитку в контексті палеоісторичних реконструкцій.
 
ІІ.4. Проект ДФФД – РФФД «Північно-Чорноморський регіон в умовах глобальних змін клімату: закономірності розвитку природного середовища за останні 20 тисяч років і прогноз на поточне сторіччя» (2009-2010 рр., виконавці – д.і.н., проф. О.В. Сминтина, пров. фах. А.В. Гончаренко, спільно з геолого-географічним факультетом Одеського національного університету імені І.І. Мечникова).
 
Узагальнені й співставлені з прийнятними у сучасній світовій науці методи й підходи до оцінки зв’язку динаміки систем розселення давнього населення з коливаннями рівня Чорного та Азовського моря за останні 20 тис. років, прийоми реконструкції просторово-часових закономірностей зміни природного середовища та розвитку культури населення прибережної зони під впливом кліматичних змін.
 
ІІ.5. Проект COST Акції TD0902 SPLASHCOS «Первісна археологія затоплених пам’яток та ландшафти континентального шельфу», без фінансування (2011-2013 рр., д.і.н., проф. О.В. Сминтина, к.і.н., доц. Д.В. Кіосак).
 
Уперше в Європі розроблена оригінальна методика локалізації місць пошуку підводних археологічних пам’яток рубежу плейстоцену та голоцену на підставі інтердисциплінарного ГІС-моделювання життєвих просторів окремих культурних груп, виходів крем’яної сировини та палеорельєфу затопленого шельфу Північного-Західного Причорномор’я в районі Дністровського лиману.
 
Вперше в європейській науці узагальнені відомості щодо затоплених палеолітичних поселень північно-західного шельфу Чорного моря та змодельовані на цій основі напрямки та шляхи міграцій давнього населення в цьому регіоні в пізньому плейстоцені. Вперше в Україні розроблений та апробований науковий план геоархеологічних робіт в галузі пам’яток пізнього палеоліту та мезоліту в рамках міжнародної науково-дослідної експедиції «Берег Богів» з метою виявлення й картографування давньої берегової лінії та виявлення поселень давніх мешканців краю (травень 2012 р.).
 
ІІ.6. Проект «Запобігання забруднення води прибережної та туристичної зон: Застосування до дельти Дунаю» (WAPCOAST) у рамках програми BLACK SEA ERA.NET (2012-2013 рр., відповідальний виконавець – д.і.н., проф. О.В. Сминтина).
 
Розроблений план науково-дослідних робіт, планова документація, підготовлена участь геологів у науковому рейсі дослідницького судна румунських партнерів з метою відбору проб води та грунту у дельті Дунаю.
 
ІІ.7. Проект «MAREAS – Чорноморський сумісний регіональний дослідницький центр послаблення та пристосування до впливу глобальних змін» (2012-2014 рр., відповідальний виконавець – д.і.н., проф. О.В. Сминтина).
 
Досліджено сучасний стан наукових робіт у галузі вивчення наслідків глобальних змін клімату на розвиток людської культури та пристосування до них населення Північно-Західного Причорномор’я за останні 30 тис. років. Забезпечено інформування науковців та громадськості регіону про хід виконання проекту MAREAS.
 
ІІ.8. Проект IGCP 610 «Від Каспію до Середземномор’я: зміни оточуючого середовища та реакція людини протягом четвертинного періоду» (2013-2018, співкерівник проекту – д.і.н., проф. О.В. Сминтина), без цільового фінансування.
 
Досліджено роль міграцій в культурному освоєнні Північно-Західного Причорномор’я на рубежі плейстоцену та голоцену у зв’язку з глобальними змінами клімату. В результаті застосування теорії регулювання визначені особливості відповіді людини на глобальні зміни клімату в епоху мезоліту та на цій підставі з’ясовані особливості реконструкції екологічної історії дописемної доби.
 
ІІ.9. Проект РГНФ – НАНУ «Проблема форм культурних й антропологічних контактів всередині ареалу й на кордонах ямної культурно-історичної спільності» (2007-2009 рр., співкерівник – к.і.н., ст.н.с. Іванова С.В.).
 
На підставі новітніх результатів радіовуглецевого датування уточнена хронологія пам’яток ямної культурно-історичної спільності, розташованих на теренах Північно-Західної України. В результаті співставлення цих даних з інформацією стосовно інших ареалів розповсюдження пам’яток ямної культурно-історичної спільності окреслені нові обрії проблеми культурних контактів населення цього кола, які підтверджуються антропологічними даними.
 
ІІ.10. Міжнародна наукова програма «Греки України: історія та культура» (спільно з Одеською філією Фонду грецької культури), (2005-2006 рр., к.і.н., доц. О.А. Прігарін).
 
Організовані та проведені експедиційні дослідження грецького населення Одеської області та Миколаївської області й АР Крим. Здійснена каталогізація документів щодо грецького населення України та Молдови у фондах КУ «Ізмаїльській архів» та НАРМ. Проведено тематичну виставку й цикл лекцій на базі Одеської філії Фонду грецької культури.
 
ІІ.11. CASE за програмою «Соціальні трансформації у Прикордонні (Білорусь, Україна, Молдова)» (2004-2005 рр., к.і.н., доц. О.А. Прігарін).
 
В рамках програми взято участь у серії міжнародних наукових семінарів, де учасники обмінялися досвідом дослідження та фіксації соціальних трансформацій у прикордонних регіонах Білорусі, України та Молдови.
 
ІІ.12. Грант EAP291 «З пам’яті до історії: збереження рукописних, друкованих й фотоджерел старообрядців Дунайського регіону (XVIIIXX ст.)» програми «Архіви у небезпеці» Британської Бібліотеки (2009-2010 рр., к.і.н., доц. О.А. Прігарін).
 
В ході польових експедиційних та архівних досліджень виявлений значний обсяг джерел з історії та традиційної культури й віри старообрядців Дунайського регіону, які зберігалися у приватних колекціях. Виявлені джерела каталогізовані, оцифровані й уведені до наукового обігу. В роботах брала участь група студентів й аспірантів кафедри.
 
ІІ.13. Міжнародна наукова тема М-355-2011 за замовленням Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України «Словенія-Україна: порівняльні аспекти прибережних регіонів (18-20 століття)» (2011-2012 рр., к.і.н., доц. О.А. Прігарін).
 
Запропоновано розвідку щодо субкультурності торгівлі у сучасному поліетнічному місті.  Продовжено діяльність у межах міжакадемічної комісії істориків «Україна-Болгарія» та міжнародної комісії з вивчення старообрядництва при Міжнародному комітеті славістів.
 
ІІІ. Наукові роботи за фінансуванням Державного фонду фундаментальних досліджень
 
Ф7/190-2004 «Проведення фундаментальних історико-археологічних та біолого-екологічних досліджень острова Зміїного» (2004-2006 рр., керівник робочої групи – д.і.н., проф. О.В. Сминтина, виконавці – К.С. Ліпатов, А.В. Гончаренко, О.Ю. Штепко, спільно з Науковою бібліотекою та біологічним факультетом Одеського національного університету імені І.І. Мечникова).
 
Узагальнені результати наземних та підводних досліджень археологічної та історико-культурної спадщини острову, яка дозволила реконструювати особливості використання специфічної острівної екосистеми мешканцями Північно-Західного Причорномор’я від античності до наших днів та зрозуміти на цій підставі перспективи подальшого плідного практичного використання можливостей даного простору. Запроновано новий теоретичний підхід до визначення культурної своєрідності культурного простору о. Зміїний, який базується на теорії жилого простору та на методиці моделювання його ментальної карти. В результаті визначені відмітні риси в історії людності, чиї історичні долі були пов’язані з островом, та виявлена динаміка системи сприйняття острову населенням прилеглих територій від античності до наших днів. За результатами досліджень опубліковано монографію (Острів Зміїний. Історія та археологiя / О.В. Сминтина, С.Б. Охотніков, О.І. Терещенко [та ін.]. – Одеса: Астропринт, 2008. – 175 с.).
 
IV. Науково-дослідні роботи без цільового фінансування (кафедральні теми)
 
IV.1. «Етнокультурні процеси в Південно-Західній Україні в XVIXX ст.» (2004-2008 рр., науковий керівник – к.і.н., доц. В.Г. Кушнір).
 
Проведені польові етнографічні дослідження, зібраний унікальний архівний матеріал та комплекс етнографічних експонатів за наступними напрямками: дослідження матеріальної культури і побуту українців Південно-Східного Поділля, етноконфесійної своєрідності росіян-старовірів України, Румунії й Болгарії, етнокультури балканських етнічних спільностей, етнополітологічні дослідження, вивчена традиційна обрядовість різноетнічного населення Південно-Західної України (молдаван, греків, євреїв та ін.). Отримані й введені до наукового обігу унікальні матеріали щодо Голодомору 1932-33 рр. (свідчення сучасників, архівні матеріали, комплекс артефактів того часу). Проведені експедиційні дослідження з вивчення особливостей традиційної культури й побуту українського населення Румунії та Придністров’я, в результаті яких зібраний й опублікований унікальний етнографічний матеріал, зокрема, щодо особливостей ужитково-побутового мистецтва й весільного ритуалу.
 
IV.2. «Історія археологічних досліджень у Північно-Західному Причорномор’ї (Дунай-Дністровське межиріччя)» (2006-2010 рр., науковий керівник – д.і.н., проф. О.В. Сминтина).
 
Реконструйований хід польових археологічних досліджень, що мали місце у другій половині XVIII – на початку ХХІ ст. у Дунай-Дністровському межиріччі як специфічній історико-географічній провінції Північно-Західного Причорномор’я, визначено значення отриманих в ході цих досліджень результатів для розуміння особливостей культурно-історичного процесу у даному регіоні від найдавніших часів до наших днів. Створено банк даних та літопис історії відкриття та дослідження археологічних пам’яток Дунай-Дністровського межиріччя кам’яної доби, раннього залізного віку, античних пам’яток, зокрема нумізматичних. Окреслені основні теоретичні підходи до інтерпретації результатів польових досліджень. Визначено роль освітянських й наукових установ м. Одеси та виконавчої влади краю для організації польових археологічних досліджень в даному регіоні.
 
IV.3. «Реконструкція палеоландшафтів і розселення людини в Північному Причорномор’ї за останні 20 тис. років» (2007-2011 рр., науковий співкерівник – д.і.н., проф. О.В. Сминтина, спільно з кафедрою загальної та морської геології геолого-географічного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова).
 
Визначена джерельна база та окреслені основні теоретичні підходи до реконструкції систем розселення людини у зв’язку з динамікою палеоландшафтів, клімату та берегової лінії. Відтворена система розташування археологічних пам’яток доби пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту, епохи міді та бронзи та раннього залізного віку на Північно-Західному узбережжі Чорного моря з урахуванням динаміки його берегової лінії. На цій підставі визначені специфічні риси системи розселення первісного населення даного регіону у відповідності до змін рівня Чорного моря. На основі міждисциплінарного аналізу артефактів доби мезоліту встановлені особливості матеріальної культури, господарства й побуту населення Північно-Західного Причорномор’я на рубежі плейстоцену та голоцену, які були викликані динамікою берегової лінії Чорного моря за останні 20 тис. років.
 
IV.4. «Етнічна історія і традиційна культура населення Півдня України» (2009-2013 рр., науковий керівник – к.і.н., доц. В.Г. Кушнір).
 
Досліджено методи і методологію вітчизняних і зарубіжних науковців у сфері вивчення етнічної історії і традиційної культури. Систематизовано польові матеріали етнографічних досліджень українців Буго-Дністровського межиріччя, Нижнього Подунав’я. Сформовано  інформаційний банк, який містить свідчення з найважливіших розділів традиційної культури, а також фототеку та аудіотеку з записами розповідей респондентів. На основі систематизованих матеріалів видано монографію (Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Поломарьов В.М. Нариси традиційної культури українців Одещини (Миколаївський р-н). –  Одеса: СМИЛ, 2010. – 392 с.).
 
Розглянуте одне із дискусійних питань типологізації традиційного житла українців південно-західної частини степової України. На основі комплексного вивчення різноманітних джерел реконструйовані культурно-побутові комплекси населення. Сформульовані тенденції розвитку матеріальної культури в залежності від місцевих умов.
 
Вивчено традиційно-побутову культуру одеського мікрорайону Молдованка на основі зібраних нових польових матеріали та створеного банку даних. На основі результатів наукового аналізу вказаних матеріалів простежено основні тенденції розвитку та особливостей побутування обрядовості в полікультурному середовищі, з’ясовані чинники формування специфіки регіональних (локальних) варіантів обрядовості, охарактеризовані наслідки міжетнічних взаємин, зокрема у весільній обрядовості.
 
Підведені підсумки та виокремлені етапи вивчення української діаспори в Румунії (Нижнє Подунав’я). Узагальнені архівні матеріали, що висвітлюють діяльність румунської окупаційної влади на теренах Трансністрії в ідеологічній і гуманітарній сферах.
 
Продовжено студіювання етноконфесійної специфіки липован. Закінчено монографічне дослідження з історії формування спільноти, в якому показано вплив різних культурно-побутових та світоглядних факторів (Пригарин А.А. Русские старообрядцы на Дунае: формирование этноконфессиональной общности в конце ХVIII – первой половине ХІХ вв. – Одесса–Измаил–Москва: «Смил» – «Археодоксiя», 2010. – 528 c.).
 
Суттєво поповнено знання про етнічну історію населення Півдня України у складі Російської імперії особливо з таких питань як процес формування етнічного складу регіону в ХІХ ст., процес переселення слов’янських і інших народів до Північного і Північно-Західного Причорномор’я, адаптацію до природних умов Степової України, особливості міжкультурної взаємодії.
 
IV.5. «Дослідження давньої історії Північно-Західного Причорномор’я: міждисциплінарний підхід» (2012-2016 рр., науковий керівник – д.і.н., проф. О.В. Сминтина).
 
Виявлені та узагальнені джерела, які походять з широкого кола гуманітарних, природничих та точних наук, які можуть бути використані в ході реконструкції давньої історії населення Північно-Західного Причорномор’я від первинного його залюднення до раннього середньовіччя; здійснено збір та систематизацію бібліографії з даної проблеми, окреслені основні віхи історії дослідження даного питання у вітчизняній та російській науці.
 
На підставі синтезу даних археології, палеогеографії, палеокліматології, геології та інших природничих наук виявлені особливості розселення та міграцій населення у Північно-Західному Причорномор’ї в пізньому палеоліті, мезоліті, неоліті та ранньому залізному віці. Оновлений банк даних археологічних пам’яток Північно-Західного Причорномор’я кам’яної доби та раннього залізного віку. Розроблені теоретичні питання міграції як засобу соціокультурної адаптації для ранньо- та пізньопервісної доби, встановлені напрямки, шляхи та культурно-історичні наслідки міграцій населення Степового Причорномор’я кам’яної доби та раннього залізного віку.
 
За допомогою залучення даних точних та природничих наук визначені особливості сировинної бази, техніки виготовлення та галузі застосування знарядь праці, озброєння, предметів побуту, керамічних виробів, монет та ритуально-культових предметів населення Північно-Західного Причорномор’я доби каменя, палеометалу та античної епохи; буде уточнено їх абсолютне та відносне датування.
 
IV.6. «Локальна та регіональна специфіка традиційної культури українців Південно-Західної України» (2014-2018 рр., науковий керівник – д.і.н., проф. В.Г. Кушнір).
 
Досліджено та запропоновано методологію дослідження та методи вивчення адаптації переселенців до нового природного середовища та етнокультурного оточення, чинники трансформація традиційної культури. Досліджено рівні міжетнічної і міжкультурної взаємодії населення Півдня України в ХІХ – ХХ ст. на матеріалах господарської діяльності, організації побуту, календарної і родинної обрядовості. Доповнено знання про етнічну історію населення Півдня України у складі Російської імперії особливо з таких питань як процес формування етнічного складу регіону в ХІХ ст., процес переселення слов’янських і інших народів до Північного і Північно-Західного Причорномор’я, адаптацію до природних умов Степової України, особливості міжкультурної взаємодії. Проведено дослідження з проблеми функціонування традицій в полікультурному середовищі в умовах міста та проблеми дослідження варіантності культури на регіональному та локальному рівнях.
 
Запропоновано та представлено теоретичну модель реконструювання господарсько-побутових комплексів, системи господарської діяльності, визначені особливості календарної, родинної обрядовості, роль міжкультурної взаємодії на розвиток традиційної культури, визначені та охарактеризовані локальні та регіональні варіанти традиційної культури українців південно-західної України. Досліджено комплекси матеріальної і духовної культури, які є основою для визначення варіантів традиційної культури українців. З’ясовані чинники впливу на процес адаптації, їх роль в утворенні регіональних етнокультурних комплексів.
 
Досліджено чинники міжкультурної взаємодії, безпосередньо пов’язані з українцями, накопичено матеріал для порівняльного аналізу процесів у діахронному вимірі. Доповнено знання про закономірності впливу природного середовища, міжкультурних комунікацій, міграційних процесів на формування етнокультурної варіативності. Доповнено знання про особливості адаптації українців-переселенців на Одещині та особливості розвитку традиційної культури українців у Північній Добруджі.
 
Досліджено роль міграції в контексті вивчення процесів переселення на Одещину у 1944-1951 рр. на прикладі дослідження впливу окремих компонентів природно-ландшафтного середовища на успішність/не успішність адаптації українців-переселенців у регіоні. Досліджено конкретні локації компонентів календарної обрядовості, орнаментики виробів ткацтва, житлобудування. З’ясовано форми комунікацій народних майстрів народних промислів в українсько-східнороманській етноконтактній зоні, Лісостепу і Степу.
 
Охарактеризовано різні аспекти сімейної обрядовості українців в українсько-молдовській етноконтактній зоні та в Північній Добруджі. Проведено дослідження з проблеми висвітлення окремих питань трансформації весільного обряду українців Тульчі (Румунія), функціонування традицій в полікультурному середовищі в умовах міста та сільських місцевостей та проблеми дослідження варіантності культури на регіональному та локальному рівнях. Запропоновано рекомендації до методики вивчення моделей інтеграції в етноконтактній зоні. Вивчено та охарактеризовано проблему працевлаштування українців-переселенців на Одещину в 1944-1947 рр., а також окремі аспекти перебігу голоду 1946 р., досліджено цю подію як чинник деформації традиційної культури та системи харчування.
 
Досліджено/опрацьовано документи Державного архіву Одеської області з проблем адаптації та влаштування українців-переселенців в середині ХХ ст.
 
Досліджено контакти сарматів і готів у Північно-Західному Причорномор’ї, в процесі вивчення котрих, значний інтерес представляють наслідки впливу природного та інокультурного середовища на соціокультурну адаптацію мігрантів, що, в свою чергу, дає можливість перспективи виходу на теоретичні узагальнення з питань міжкультурної взаємодії і адаптації мігрантів.
 
Досліджено проблему реконструкції зв’язку етносу та ландшафту за археологічними даними, визначено обмеження застосування поняття етнічності стосовно викопних суспільств мисливців, збирачів та рибалок.
 
IV.7. «Прояви етнічності у крос-культурних взаєминах населення Одещини» (2014-2018 рр., науковий керівник – д.і.н., доц. О.А. Прігарін).
 
Вивчено традиційно-побутову культуру та стереотипи мешканців м. Балти. Продовжені компаративні студіювання липованської та болгарської культур. Введено до наукового обігу нові польові матеріали. На основі результатів наукового аналізу вказаних матеріалів простежено основні тенденції розвитку та особливостей побутування етнічних спільнот регіону; з’ясовані чинники та механізми формування специфіки регіональної варіативності соціальних практик, охарактеризовані тенденції у міжетнічних взаєминах Буджаку.
 
Організовано 5 маршрутних експедицій (південно-західні райони Одеської області), а також систему збору емпіричного матеріалу серед мешканців Одеси; таким польовим шляхом апробовано модель вивчення проявів етнічності на рівні локально-територіальних спільнот. Досліджено на базі цього корпусу джерел тенденції у динаміці міжетнічних зв’язків, фактори сталості та трансформацій етнічних культур (соціальних практик) населення Буджаку та Одеси протягом ХІХ – на початку ХХІ ст. Удосконалено науковий інструментарій польової фіксації культурно-побутових реалій, усної історії та ідентичності мешканців поліетнічних регіонів. Розпочаті дослідження з проблеми функціонування традицій у полікультурному середовищі в умовах міста та проблеми дослідження варіантності культури на регіональному та локальному рівнях.
 
IV.8. «Реконструкція культурно-історичних процесів у палеогеографічному просторі Північно-Західного Причорномор’я (25 тис. р. до н.е. – ІV ст. н.е.)» (2017-2021 рр., науковий керівник – д.і.н., проф. О.В. Сминтина).
 
Вперше здійснена системна оцінка трансформації теоретико-методологічних засад реконструкції давньої історії Причорноморського регіону. Вперше систематизовані особливості застосування різних методів реконструкції та інтерпретації культурно-історичних процесів додержавної доби у навчальному процесі для студентів освітньої програми «Археологія, етнологія та охорона культурної спадщини» спеціальності 032 «Історія та археологія». Вперше в Україні розроблена методологія виявлення підводних археологічних пам’яток на сучасному Північно-Західному шельфі Чорного моря. Вперше у вітчизняній науці удосконалені теоретичні принципи кореляції ступеня суспільної інтеграції з рівнем розвитку спеціалізації кременеобробки для груп ранніх землеробів Карпато-Дніпровського регіону. Вперше була розв’язана проблема соціальної обумовленості ранньоземлеробської індустрії кременю в Карпато-Дніпровському регіоні у VI-IV тис. до н.е. Вперше в Україні системно досліджені матеріали поселень пізньоримського часу, що були виявлені та частково досліджені наприкінці 80-х та 90-х років ХХ ст. на території сучасної Одеської області. Вперше здійснена типологічна та хронологічна атрибуція даних пам’яток, у результаті чого вони були розподілені на пам’ятки типу Етулія та пам’ятки черняхівської культури.
 
IV.9. «Етнокультурні процеси в українському східно-романському Порубіжжі» (2019-2023 рр., науковий керівник – д.і.н., проф. В.Г. Кушнір).
 
Досліджено українські і молдовські локальні і регіональні етнокультурні комплекси в зоні українсько-молдовського порубіжжя. Дослідження здійснювались в зоні компактного розселення молдован на півночі Одещини в подністровській зоні, моноетнічних молдавських поселеннях і змішаних українсько-молдовських селах. В процесі дослідження виявлено і проаналізовано документи, метричні і погосподарські книги сільських рад, матеріали народознавців другої половини ХІХ століття, статистичні матеріали початку ХІХ і першої половини ХХ століття. Суттєво доповнено джерельну базу польовим емпіричним матеріалом. Сформована джерельна база стала основою для виокремлення особливостей традиційної культури населення порубіжної зони, локальних і регіональних комплексів.
 
Доповнено знання про форми комунікацій (в економічній, обрядовій, соціальній сферах) українського молдовського населення на локальних рівнях (в межах поселення), регіональних (в межах конкретної території з українським і молдовським населенням) та наслідки таких комунікацій в традиційній культурі українців і молдован.
 
Проведено низку експериментів з метою з’ясування формування регіональних ідентичностей на матеріалах погосподарських книг сільських рад і метричних книг.
 
IV.10. «Полікультурність населення Одещини в історико-антропологічній ретроспективі» (2019-2023 рр., науковий керівник – д.і.н., доц. О.А. Прігарін).
 
Продовжено розробку методологічно-категоріальних інструментів щодо дослідження «полікультурності» як наукового поняття та суспільного явища. Продовжено експедиційні дослідження у полікультурних середовищах міста (Одеса) та регіону (Буджак). Виявлені нові корпуси джерельних матеріалів. Результати відображені у звіті, наукових публікаціях, доповідях на конференціях, в студентських роботах.
 
Організовано маршрутну експедицію до південно-західних районів Одеської області, а також систему збору емпіричного матеріалу серед мешканців Одеси; таким польовим шляхом акумулювалися дані про прояви етнічності на рівні локально-територіальних спільнот. Досліджено на базі цього корпусу джерел тенденції у динаміці міжетнічних зв’язків, фактори сталості та трансформацій етнічних культур (соціальних практик) населення Буджаку та Одеси протягом ХІХ – на початку ХХІ ст. Удосконалено науковий інструментарій польової фіксації культурно-побутових реалій, усної історії та ідентичності мешканців поліетнічних регіонів. Розпочаті дослідження з проблеми функціонування традицій у полікультурному середовищі в умовах міста та проблеми дослідження варіантності культури на регіональному та локальному рівнях.
 

Коментувати не дозволено.